Каталог товарів

Поширені запитання.

Якщо у Вас є питання по технології Ви можете їх залишити нашому технологу через форму зворотього зв’язку або e-mail: futar@ukr.net, skype: futaragro, або знайти відповідь на форумі грибоводiв.

Які критерії якісного міцелію?

Дуже важливий момент – маркування пакета, що включає штам гриба, дату посадки, штрих-код і номер партії. Серйозні виробники міцелію ведуть строгий облік партій, тому таке маркування обов’язково має бути присутнім. Якщо його немає, швидше за все, перед Вами продукт сумнівної якості, і Вам навряд чи вдасться виростити з нього гриби.

 

У якісного міцелію спостерігається однорідний білий колір і характерний грибний запах. Можливо невелика кількість зачатків плодових тіл, які свідчать про високу активність і врожайність штаму. Але слід знати, що надмірна кількість зачатків говорить про неправильне зберігання, знижує якість міцелію.

Плями цвілі різних кольорів, кислий запах бактеріального розпаду неприпустимі і говорять про низьку якість продукту.

Які види грибів піддаються штучному вирощуванню?

Для штучного вирощування ідеально підходять сапротрофи – гриби, які харчуються органічними сполуками виділень або мертвих тіл тварин.

У групі сапротрофов виділяють два види – гумусові і дереворуйнiвники. Останні також відомі під назвою ксилотрофів.

Гумусові гриби ростуть на гумусовому шарі – в лугах, на полях, вигонах,у степах. До них відносяться печериці(шампиньйони), кольцевик, дощовик, навозник і інші.

У великих масштабах культивування піддаються тільки окремі види гумусових грибів, наприклад, шампіньйони, оскільки технологія культивування вимагає великих витрат, а також спеціальних навичок.

Ксилотрофи  ростуть, в основному, на мертвому дереві і залишках, що містять целюлозу. До цієї групи належать всі види гливи(вешенки) (звичайна, лимонна, рожева, королівська), трутовики, опеньки, шиітаке, геріцій.

Особливої ​​уваги потребують мікоризні гриби, які ростуть в складному симбіозі з корінням деяких дерев. Грибниця грибів-Мікориза без коренів дерева розвивається дуже погано, а плодові тіла в такій ситуації утворюються тільки поблизу від дерева-партнера.

Культивувати мікоризні гриби в домашніх умовах досить складно. До мікоризних грибів відносяться більшість найбільш цінних лісових грибів:

білий, маслюки, лисички, сморчки, підберезники, трюфелі, рижики. Тому якщо ви бачите міцелій цих грибів, задумайтеся, чи не фальсифікат  перед вами.

Важливо знати, до якого виду належить гриб, який ви хочете культивувати. Інакше, ви просто купитесь на рекламу і не отримаєте результатів.

Білий гриб: які існують тонкощі культивації?

Грибниця білого гриба, як і більшості лісових грибів, створює мікоризу – складну структуру, яка переплітається з корінням дерева. Оскільки всім лісовим грибам, таким як підосичники, волнушка, рижик, для зростання потрібні коріння дерев, вони ростуть тільки в лісі. Симбіоз з деревом для них життєво необхідний – якщо грибниця ще може розвинутися без коренів, то плодове тіло в такому разі не зможе утворитися взагалі.

Недооцінене значення мікоризи призвело до невдалих спроб виростити їстівні лісові гриби в домашніх умовах. Зокрема, білий гриб створює мікоризу майже з 50 породами дерев, тоді як інші гриби утворюють мікоризу тільки з однією породою дерева.

Дослідження мікоризних грибів тривають понад 100 років, проте способи їх штучної культивації так і не розроблені. І тим більше, не йдеться про продаж міцелію цих грибів, оскільки він не потрібний у штучних умовах.

З категорії мікоризних грибів вивчені тільки чорні трюфелі, які широко поширилися у Франції, з середини 18 століття. Для їх вирощування, як і 200 років тому, застосовують натуральні або штучно висаджені гаї дуба і бука, оскільки саме з цими деревами трюфель створює мікоризу.

Чорний трюфель, крім Франції та Італії, також росте в Швейцарії. У нас поширені інші види трюфелів, смакові якості яких поступаються чорному  трюфелю.

У нашій країні вирощування чорного трюфеля не практикується, оскільки цей гриб дуже вимогливий – йому потрібна щебеневий  грунт з високим вмістом вапна, а також певний температурний режим і кількість вологи. Такі умови спостерігаються тільки в південних регіонах Франції.

Але, незважаючи на складності, існують деякі способи вирощування білих грибів.

Перший спосіб. Перезрілі гриби потрібно залити дощовою водою в дерев’яній ємності, витримати добу, потім настій розмішати, процідити і водою, що містить спори гриба, полити ділянку під потрібними деревами. Ідеальний вік дерев для висадки мікоризних грибів – від десяти до тридцяти років.

Другий спосіб. Невеликі шматочки грибниці, розміром із сірникову коробку, з обережністю викопують з місць проживання грибів, укладають в дрібні ямки на вибрані місця. Бажано вибирати місце поруч з деревом тієї ж породи, звідки була взята грибниця. Ямки прикривають підстилкою і зволожують. Якщо стоїть суха погода, місця висадки необхідно періодично кропити водою, але не поливати.

Третій спосіб. Шматочки капелюшків недавно дозрілих грибів викладають на розрихлену  лісову підстилку під деревами. Через п’ять днів шматочки прибирають, підстилку зволожують. Також можна висаджувати підсушені шматочки капелюшків, при цьому їх потрібно помістити під підстилку.

Під час висадки грибів цими способами вже на наступний рік, при сприятливій погоді, можна зібрати невеликий урожай. Невдача може спіткати при поганих погодних умовах і інших нерегульованих факторах.

Основне правило культивування мікоризних грибів – висаджувати необхідно під деревом породи, з-під якого взята грибниця, оскільки ці гриби дуже прив’язані до дерева-партнера.

 У чому полягає користь грибів?

Грибам в народі дали назву «лісове м’ясо», оскільки в них міститься багато білка, який дуже легко засвоюється.

Крім білка, в грибах містяться незамінні амінокислоти, які життєво необхідні для роботи мозку; вітаміни В групи, зокрема, B12, які захищають нервову систему від перенапруги.

Також в грибах містяться мікроелементи, що знижують ризик серцево-судинних захворювань, що поліпшують кровотворення; бета-глюкани, які  благотворно впливають на роботу імунної системи.

У грибах є безліч інших, не менш корисних, елементів, які виводять шлаки, токсини,  пригнічують дію патогенних мікроорганізмів,  поліпшують травлення, стимулюють обмінні процеси,  уповільнюють процеси старіння і блокують  розвиток пухлин.

Не варто забувати, що гриби можуть виробляти вітамін D, який в організмі людини виробляється під впливом сонця.

Широко відомі не тільки поживні, а й лікувальні властивості грибів – в Китаї більше 2000 років тому гриби активно використовувалися в якості потужних  ліків.

У Середні віки на Русі і в Європі білі гриби застосовувалися для лікування болю в серці, обморожень, при загальній слабкості. Опеньки були відмінним засобом при кишкових розладах, лисички, грузді і рижики застосовувалися для лікування застуд та інфекційних захворювань. Маслюки лікували хронічний головний біль, підосичники – чистили кров, дощовики прискорювали загоєння ран. Сьогодні існує ціла наука про лікувальні властивості грибів – фунготерапія.

Високі смакові і цілющі властивості грибів зробили їх дуже популярним ласощами!

Тепер ви можете не ходити в ліс по гриби, а вирощувати їх самостійно.

Міцелій зерновий або на паличках: який краще?

Вибір міцелію залежить від способу вирощування, який Ви практикуєте. Зерновий міцелій, переважно, застосовується для вирощування грибів в приміщеннях, в промислових масштабах за інтенсивною технологією. Використовувати зерновий міцелій для вирощування в природних умовах, за екстенсивною технологією, недоцільно.

Для екстенсивної технології призначений міцелій на паличках – його використання дозволяє заощадити не тільки посівний матеріал (доставка, пробудження зерна в період інокуляції, його розтягування птахами і комахами), але і скоротити час, який необхідно для інокуляції.

Важливий момент: міцелій на паличках можна зберігати набагато довше, ніж зерновий – рік при температурі від нуля до +4.

Відзначимо, що культивування їстівних дереворуйнівних грибів практикували ще 2000 років тому в Китаї і Японії.

Спочатку технологія вирощування на дереві була примітивною – в місці природного росту грибів розкладалися стовбури мертвої деревини, спеціально надрізані, щоб в них могли потрапити спори зрілих грибів. Потім люди чекали, поки міцелій почне розростатися в розкладених стовбурах, дасть урожай.

Використовувати зерновий міцелій стали набагато пізніше, і вже в першій половині 20 століття була розроблена технологія збору посівного міцелію на паличках. Такий міцелій вносився на спеціально пророблені отвори в обрубках, які в подальшому давали рясний урожай.

Що таке сухий міцелій?

Міцелієм є вегетативна частина грибів, яка складається з тонких ниток – гіфів. Оскільки міцелій це живий організм, йому для повноцінного росту і розвитку необхідне живлення. Таким харчуванням може бути носій, на якому вирощують міцелій – зерно або дерев’яні палички.

Поки в носії містяться поживні речовини і волога, міцелій зберігає свою життєздатність і продуктивність. З цієї причини готовий міцелій потрібно зберігати в холодильнику, до моменту застосування, охороняючи від перегріву і пересихання.

Слід зазначити, що в мікології не існує поняття «сухий міцелій», і якщо Вам він зустрінеться, знайте, що це просто чергова афера, яка не має з культивуванням грибів нічого спільного.

Навіть якщо допустити, що міцелій можна висушувати, він не придатний для вирощування грибів, оскільки він мертвий.

Можна тільки гадати, що продають під виглядом сухого міцелію. Максимум, що можна отримати з сухого міцелію – це спори грибів, які в природних умовах відповідають за виживання культури грибів при несприятливих погодних умовах. Однак, спори  відрізняються таким низьким відсотком врожайності, що в грибівництві не застосовуються.

Питання по міцелію на паличках

  1. Чи можна в один стовбур посіяти два різних види?

Ні. Так як виросте на цьому стовбурі тільки один з видів – той, міцелій якого раніше проросте

  1. Чи потрібно поливати сам пеньок після висадки його на постійне місце?

Пеньок поливати не треба, тому що в виїмках на пні вода може застоюватися з утворенням очагів інфекції. Треба стежити, щоб грунт навколо пенька постійно був вологим.

  1. Чи потрібна на колоді кора.

Так, наявність кори обов’язкова умова – вона служить показником того, що деревина даного стовбура здорова (якщо кора легко відділяється, такий ствол краще не використовувати)

  1. Чому не можна паличками заразити  тирсу з дерева, хіба це не те ж саме, що заразити колоду?

Тирса може містити спори цвілевих грибів і потребує стерилізації. Структура стовбура дерева є стерильним середовищем для розвитку міцелію, а також дозволяє краще зберігати і використовувати вологу при зростанні плодових тіл

5.Чи можна для інокуляції колоди використовувати не 20 паличок (одну упаковку), а 10?

Для того, щоб гарантовано отримати урожай, нам необхідно створити якомога більше число точок розростання міцелію, тому 20 паличок – це оптимальне число саме для однієї колоди рекомендованого розміру (діаметр 20-50 см, довжина 70-50 см)

  1. Навіщо свердлити отвори в тих місцях, які потім потраплять під землю?

Для успішного розростання міцелію необхідно якомога рівномірніше розташувати точки зростання по всьому об’єму колоди, після колонізації колоди міцелій утворює єдиний організм, здатний успішно переробляти деревину і формувати плодові тіла.

  1. Де саме будуть з’являтися самі гриби?

Гриби з’являються при оптимальній температурі і вологості в тій частині колоди, яка залишається над землею, як правило, в тріщинах кори, або зверху колоди – біля кори (а не в місцях свердління)

  1. Я вже пробував вирощувати – нічого не вийшло.

На жаль, деякі виробники міцелію на паличках продають неякісну продукцію. Наша упаковка має прозоре віконце, через яке можна побачити палички з білим нальотом – це і є  міцелій (на деяких видах є відтінок – рожевий або коричневий, в залежності від виду гриба), всередині упаковки силіконовою  кулькою підтримується відповідна вологість. Розкривати упаковку треба безпосередньо в момент зараження стовбура, помістивши паличку в просвердлений отвір, необхідно обов’язково закрити отвір пластиліном або воском (щоб уникнути інфікування і пересихання палички)

  1. Влітку у нас сильно жарко, пеньок буде пересихати і гриби рости не будуть.

Колоду необхідно висадити в тінисте місце. Грунт навколо пенька повинний бути завжди вологим, а сам пеньок в спекотні дні необхідно прикрити сухою травою або соломою, під нею створюється досить вологий мікроклімат, який не дає пересихати пеньку і міцелій всередині деревини залишається живий.

  1. Опеньок тополиний зростає тільки на тополі?

Так само, як і всі інші види, опеньок тополиний зростає на ВСІХ видах листяних порід. Опеньок тополиний – це просто назва виду грибів з роду Agrocybe

  1. Який вихід (в кг) я отримаю і скільки років будуть плодоносити гриби?

При підтримці вологості та інших умов утримання відповідно до інструкції вихід плодових тіл за весь період руйнування деревини (5-7 років) складе від 30 до 50% від маси колоди (залежить від виду грибів)

 

12.Чи можно  через кілька років заразити інший пеньок частинками колоди, яку я заразив паличками?

Ні це не можливо. Оскільки концентрація міцелію в частинках плодоносного  пня – дуже низька і сам міцелій, який переробив деревину, вже не має активності для зараження свіжої колоди

  1. Чому види гливи (вешенки) мають різний колір?

Колір гливи (вешенки) звичайної залежить від температури і може змінюватися від темно-сірого (іноді з коричневим відтінком) – при низькій температурі до світло-сірого, майже білого, при високій.

Глива (вешенка) синя, рожева і лимонна мають відповідний колір через наявність кольорових пігментів і це є особливістю штаму

14.А ми точно не потравимось цими грибами?

Якщо ви заразили пеньок одним з видів грибів, придбаних в нашій лабораторії, ви можете бути впевнені, що виросте саме той вид, який ви купили. Т.к пеньок не може так активно зарости якимось самозасіяним видом

  1. Чи можна залишити колоди в підвалі для плодоношення?

Гриби для росту потребують свіже повітря, тому, якщо у Вашому підвалі є вентиляція і температура в приміщенні не нижче 10С, то стовбур можна залишити там для плодоношення. Якщо в підвалі мало вологи, то стовбур краще поставити в ємність з торфом, тирсою або грунтом і поливати так, щоб грунт завжди був вологий. Також грибам необхідно освітлення, якщо природного освітлення в підвалі немає, можна включати лампу-економку на 10-15 Вт в денний час на 6-7 годин (наприклад, через таймер)

  1. А міцелій печериці у вас є?

Ні, наша лабораторія виробляє міцелій тільки дереворуйнівних грибів. Печериці не ростуть на стовбурах, їм необхідний якісно підготовлений субстрат, тому в домашніх умовах виростити його набагато складніше, ніж гливу(вешенку) або опеньки

17.Можно вирощувати на сливі і інших фруктових?

Так, вирощувати дереворйнівні гриби можна на будь-яких листяних деревах, в т.ч. і на плодових. Стовбури вишні, сливи, персика та абрикоса, що мають ознаки камедетеченія (т.зв. «клей») бажано використовувати не раніше, ніж через пару місяців після спилювання

18.У нас немає стовбурів, колод, і дерев під спіл.

У кожному населеному пункті зараз є організації, що  спилюють дерева. Ви можете знайти їх рекламу в місцевих друкованих виданнях і замовити у них спиляні стовбури, порізані за потрібним  розміром.

19.Як  пеньки вкривати взимку?

У регіонах, де спостерігається стійкий сніговий покроов і не буває відлиг, досить просто накидати сніг на пеньок, так щоб він повністю був ним накритий на 15-20 см.

Там, де в результаті відлиг сніговий покров може бути відсутнім, необхідно накривати пеньок опалим листям, ялиновим гіллям, соломою і зверху накривати агроволокном (нетканим матеріалом) або полотняною тканиною (але не плівкою, щоб міцелій міг дихати). Навесні потрібно відкрити пеньок, тому що невеликі заморозки не згубні для міцелію.

  1. Чи можна на зиму стовбури заносити в підвал?

Якщо Ви вирішите, що будете заносити стовбури на зиму в підвал або інше не опалювальне приміщення, то краще відразу помістити їх в діжку з сумішшю торфу і тирси, для зручності перенесення. Вам також необхідно переконатися, що в приміщенні температура не опускається нижче нуля (в іншому випадку необхідно укутати пень разом з ємністю) і не піднімається вище 50С (тому що при температурі вище 50 ° С може початися плодоутворення, а в цьому випадку грибам необхідно буде забезпечити освітлення, приплив свіжого повітря і створити вологість)

  1. Чи підходять дубові спили для вирощування. І який свіжості повинен бути спіл для інокуляції? З «живого» дерева або підійде хмиз?

Дубові спили підходять. Якщо є можливість використовувати свежеспілені стовбури – це дуже добре, якщо ні, то підійдуть і сухі дерева, головне, щоб вони мали кору і здорову (НЕ порохняву) деревину. Для шиітаке та Іудиного вуха краще використовувати скелетні гілки, діаметром від 10 до 20 см і довжиною від 1 м до 80 см (чим менше діаметр, тим більше може бути довжина спилювання). Для   інших видів грибів краще спиляти діаметром від 20 до 50 см.

  1. Навіщо засипати грунтом стовбур, заражений міцелієм білого степового гриба?

Особливість білого степового гриба – він любить проростати через грунт. Урожайність при цьому зростає. Тому ми рекомендуємо для цього виду горизонтально розташувати спил в траншеї і зверху засипати шар грунту не більш як 5 см. Насипаний грунт поливати не треба !!! Тільки грунт навколо спила.

Питання по міцелію на паличках

  1. Скільки міцелію треба вносити на один блок?

Рекомендована норма внесення міцелію становить 3% від ваги субстрату. Якщо поживна цінність субстрату низька, то дозу міцелію можна збільшити до 5%. Але необхідно прорахувати – що економічно більш виправдано – збільшувати поживність за рахунок міцелію або за рахунок добавок (наприклад, сіна)

  1. Чи відрізняється врожайність залежно від штаму?

Деякі штами мають генетичну схильність видавати на першій хвилі близько 80% свого потенціалу, але врожайність у набагато більшому ступені залежить від якості субстрату (його поживності, вологості, якості пастеризації) і умов мікроклімату на інкубації і в камері вирощування.

3.Чи  не зіпсується  міцелій в дорозі?

Міцелій необхідно зберігати при температурі +2 – +4 градуси. При перевезенні міцелій може розігріватися і важливо, щоб доставка займала якомога менше часу. Тому зерновий міцелій поштою ми не доставляємо, тільки транспортними компаніями. Після отримання міцелію його необхідно відразу використовувати, не охолоджуючи, або покласти його в холодильник, а потім (перед використанням) розігріти в теплому місці. Для засіву в субстрат міцелій повинен мати температуру 22-24 градуси.

  1. Отримали міцелій, а на ньому між плівкою і міцелієм жовті краплі, це нормально?

Так, при підвищеній температурі міцелій починає активніше рости і виділяє продукти життєдіяльності – воду, СО2 і органіку, яка конденсується під плівкою. На властивості міцелію цей факт не впливає

  1. Чи можна використовувати зерновий міцелій для зараження колод?

Наша лабораторія для зараження колод випускає міцелій на паличках, де носієм є дерев’яні шканти, цей міцелій легко розщеплює целюлозно-лігніновий комплекс деревини, швидше проникає і розростається саме в колодах. Зерновий міцелій використовується на рослинних субстратах.

  1. Чи можна заморозити міцелій на пару місяців, а потім розморозити і використовувати?

Ні. При заморожуванні міцелій різко втрачає свою активність. При відтаюванні він пошкоджується на клітинному рівні. І ці фактори вкрай негативно позначаються на врожайності.